| Анотація: | Методологія дослідження. Для вирішення поставлених в роботі задач були використані методи: критичного аналізу, узагальнення, систематизації, аналізу й синтезу – для визначення фаз, стадій та етапів інноваційного проєкту, а також видів ефекту від його впровадження; економетричного моделювання – для розрахунку сумарного ефекту від впровадження інноваційного проєкту. Результати дослідження. У статті доведено необхідність визначення фази, стадії та етапу інноваційного проєкту з метою підвищення ефективності проведення його оцінки. На основі проведеного дослідження існуючих теорій виділено особливості та головні завдання «передінвестиційної» оцінки інноваційного проєкту в умовах невизначеності, яка пов'язана з відсутністю достовірної інформації про вибір пріоритетних напрямків і способів практичного використання інновації та специфічних умов її впровадження. Досліджено багатоаспектність ефектів інноваційної діяльності, що зумовило доцільність систематизації видів ефекту від впровадження інноваційної технології з урахуванням особливостей діяльності гірничодобувного підприємства. Встановлено, що основними для гірничодобувних підприємств, з огляду на технологічні особливості, є науково-технічний, ресурсний, економічний, маркетинговий, соціальний та екологічний ефекти. Розроблено інтегральну систему показників оцінки ефективності інноваційного проєкту на стадії його впровадження та запропоновано алгоритм визначення сумарного ефекту від його реалізації. Новизна отриманих результатів полягає у тому, що запропонована система критеріїв та показників оцінювання ефективності впровадження інноваційних розробок дозволяє використовувати сукупність індикаторів, що враховують інтереси суб’єктів інноваційного процесу задля отримання кінцевого результату з метою вдосконалення механізму впровадження інноваційних розробок та коригування управління впровадженням інновацій. Практична значущість. Результати дослідження дозволяють врахувати інтереси учасників інноваційного процесу на етапі оцінки ефективності впровадження інноваційного проєкту з метою вибору стратегічної альтернативи його успішного впровадження. |
| Література: | - 1. Geets, V.M. (2015). Innovatsiyna ekonomika 2020. Naysionalna dopovid. Kyiv: NAN Ukrainy.
- 2. Puryaev, A. (2017). Evaluating of innovative projects’ effectiveness at industrial enterprises. SHS Web of Conferences 35. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/317901152_Ev aluating_of_innovative_projects%27_effectiveness_at_in dustrial_enterprises. doi /10.1051/shsconf/20173501102
- 3. Bibarsov, K., & Khokholova, G. (2017). Conceptual Basics and Mechanism of Innovation Project Management. European Research Studies Journal, Vol. XX, Issue 2B, pp. 224-235. doi /10.35808/ersj/675
- 4. Mykytuk, V.P. (2017). Pidkhody do otsiniuvannia efektyvnosti innovatsiynoi diialnosti pidpriemstva. Naukoviy visnyk NLTU Ukrainy, 27(7), pp. 107-111. doi.org/10.24144/2409-6857.2020.1(55).103-107
- 5. Danial, M., Bazzaz, H., & Sajjadi, M. (2012). Innovation and Improvements In Project Implementation and Management. Social and Behavioral Sciences. Vol. 41. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.04.050
- 6. Blaug, M., & Haman, V. (2011). Upravlinnia innovatsiiamy: Ukraina ta zarubizhniy dosvid. Kiyv: Viktoriia.
- 7. Kraus, N.M. (2015). Innovatsiyna economika: definitsiia poniattia ta institutsionalniy basys rozvytku. Naukovyy visnyk Mukachivskoho natsionalnoho universytetu, Seriya Ekonomika, Vol. 4(2), Part 1, 36-42.
- 8. Fagerberg, J. (2019). Innovation, Economic Development and Policy: Selected Essays, Edward Elgar, Cheltenham. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/rsp3.12234
- 9. Plahotnik, E.A. (2016). Otsenka effektivnosti protsessov aktivizatsii innovatsionnoy deyatelnosti. Tehnologicheskiy audit i rezervy proizvodstva, Vol. 6/5 (32), 15-21.
- 10. Volkov, I.M., Gracheva, M.V., & Alekzanov, D.S. Kriterii otsenki proektov. Retrieved from: https://www.cfin.ru/finanalysis/cf_criteria.shtml
|
Архів