| Анотація: | Методологія дослідження. Теоретико-методологічною базою дослідження стали фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних науковців з питань підвищення конкурентоздатності туристичних підприємств на засадах бенчмаркінгу. З метою досягнення поставленої мети у статті використано загальнонаукові та спеціальні методи: абстракції – при визначенні сутності категорії «бенчмаркінг»; наукового узагальнення, порівняння – при встановленні єдності сучасних концепцій бенчмаркінгу; логічного аналізу – при формуванні конкурентих переваг туристичного підприємства. Результати. Виявлено, що стратегічні зміни, які виступають запорукою створення майбутніх конкурентних переваг, є результатом забезпечення тривалого розвитку туристиного підприємства у відповідних конкурентних умовах господарювання. Показано дієвість та актуальність застосування бенчмаркінгу туристичними підприємствами на сучасному етапі їх розвитку, розроблено основні критерії оцінки конкурентоспроможності туристичних підприємств. Встановлено, що використання та особливості застосування бенчмаркингу як методу управління конкурентоспроможністю туристичного підприємства є необхідною умовою реалізації стратегії його розвитку. На основі аналізу концепцій бенчмаркінгу при формуванні конкурентих переваг виявлено, що бенчмаркінг зарекомендував себе як один із найбільш ефективних сучасних інструментів управління і став невід’ємною частиною підвищення рівня конкурентоспроможності туристичних підприємтв. Новизна. Враховуючи специфіку сфери діяльності туристичних підприємств, узагальнюючи сильні й слабкі сторони та особливості застосування бенчмаркингу, встановлено, що він дозволяє досліджувати не тільки і не стільки прямих конкурентів, скільки спрямований на вирішення конкретної проблеми будь-якими суб’єктами господарювання, на взаємодію з конкурентами, тобто на побудову відносини на засадах відкритості й обміну інформацією. Практична значущість. Запропоновано керівникам туристичних фірм вивчати й аналiзувати бенчмаркинг як інструмент формування конкурентоспроможностi, суть якого зводиться до вивчення кращої практики вирішення проблеми, що існує на підприємстві і використання такого або схожого способу її подолання, щоб упевнено управляти економічними процесами на фірмі. |
| Література: | - 1. Arenkov, I.A., & Bagiev, E.G. (n.d.) Benchmarking i marketyngovye issledovaniya v razrabotke strategiy marketinga. Retrieved from http://www.marketing.spb.ru/read/m12/5.htm.
- 2. Balabanets, A.V. (2012). Kliuchova marketynhova kompetentsia pidpryiemstv yak obiekt benchmarkinhovoho doslidzhennia. Retrieved from http://ecrimea.crimea.edu/ arhiv/2012/econ_4_2012/083 balab.pdf.
- 3. Bykhova, O.M. (2014). Klasyfikatsiia vydiv benchmarkinhu v systemi upravlinnia bankamy. Ekonomika rozvytku, 3(71), 15-18.
- 4. Hontarzhevska, L.I. (2008). Rynok turystychnykh posluh v Ukraini. Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim.
- 5. Hlushko, O.V., & Hryshova, I.Yu. (2017). Efektyvnyi metodychnyi instrumentariy prohnozuvannia finansovo-ekonomichnoi stiykosti. Aktualni problemy ekonomiky, (1), 359-366.
- 6. Heraskina, I.N. (2008). Benchmarking v sisteme sovremennogo menedzhmenta. Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. A.I. Gertsena. Ekonomika i ekonomicheskie nauki, 324-327.
- 7. Honcharuk, A.H. (2007). Benchmarketynh yak metod upravlinnia efektyvnistiu pidpryiemstva. Trudy Odesskogo politekhnicheskogo universiteta, Vyp. 1(27), 253-257.
- 8. Kostiuk, M.K. (2016). Aktualnist vprovadzhennia kontseptsii benchmarkinhu na rynku osvitnikh posluh Ukrainy. Traektoriya nauky. Ekonomycheskie nauki, 6(11), 1-10.
- 9. Kurdiumova, I.M. (2011). Rol otsenki (banchmarkiynga) v orhanizatsii vzaimodeystviya potrebitelya i proizvoditelya novshestv v obrazovanii. Problemy sovremennogo obrazovaniya, (5), 79-88.
- 10. Levandovska, Yu.O., & Afanasieva, O.K. (2014). Benchmarkinh yak zasib pidvyshchennia konkurentospromozhnosti morskykh terminaliv Ukrainy. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti, 3(48), 39-46.
- 11. Morshchenok, T.S. (2017). Benchmarkinh yak instrument pidvyshchennia konkurentospromozhnosti pidpryiemnytskykh struktur. Ekonomika i suspilstvo, Vyp. 9, 533-540.
- 12. Nalyvayko, A.P. (2001). Teoriya strategii predpriyatiya.. Sovremennoe sostoyanie i napravleniya razvytiya. Kyiv: KNEU.
- 13. Panchyshyn, T.V. (2017). Rehionalnyi benchmarkinh yak instrument munitsypalnoho ta derzhavnoho upravlinnia. Naukovi zapysky, 2 (55), 84-92.
- 14. Pedak, I.S. (2017). Benchmarkinh yak mekhanizm porivnialnoho analizu ta zaporuka maybutnioho rehioniv. Ucheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho, Seriia: Derzhavne upravlinnia, (1), Tom
- 28(67), 52-56.
- 15. Khrystenko, O.V., & Manzhos, S.A. (2018). Zastosuvannia benchmarkinhu v systemi upravlinnia pidpryiemstvom. Finansovyi prostir, 1(29), 153-158.
- 16. Kharrynhton, Kh.Dzh., Kharrynhton Dzh.S. (2004). Benchmarkynh v luchshem vide. 20 shagov k uspekhu. Sankt-Peterburg: Piter.
|
Архів