| Анотація: | Методологія дослідження. В основу дослідження покладено структурно- функціональний аналіз, який дозволяє реалізувати потенціал лідерства у стратегічному управлінні адаптивністю підприємницької діяльності. Поряд з цим у процесі дослідження застосовувалися такі методи, як: абстрагування при − з’ясуванні сутності понять «людський потенціал» і «людський капітал», типологізації – при формуванні та реалізації потенціалу лідерства підприємства; класифікації – при виявленні стратегічних змін щодо інноваційного розвитку промислового підприємства відповідно до класифікації змін. Результати. У процесі дослідження визначено, що адаптивність підприємницької діяльності, яка спирається на універсальне і ситуативне управління є необхідною передумовою для самовдосконалення підприємства і досягнення його ключових позицій на ринку. Класифіковано основні характеристики стратегічних змін щодо інноваційного розвитку промислового підприємства відповідно до класифікаційних змін. Виявлено, що найбільш дієвою є інноваційна стратегія компаній тоді, коли в процесі її реалізації враховуються внутрішні та зовнішні чинники впливу за певний період. Проаналізовано складові (організаційноуправлінську та ресурсно-оновлювальну), які суттєво впливають на формування і реалізацію потенціалу лідерства підприємства. Новизна. Обґрунтовано доцільність формування потенціалу лідерства в стратегічному управлінні як основи забезпечення адаптивністю підприємницької діяльності в умовах нестабільності та загострення конкурентної боротьби. Запропоновано модель стратегічного управління адаптивністю підприємства при реалізації потенціалу лідерства, яка забезпечує його ефективне функціонування. Практична значущість. Досвід міжнародних підприємств, які є лідерами на ринку, свідчить про необхідність застосування потенціалу лідерства в стратегічному управлінні підприємством, оскільки це є запорукою його тривалого успіху та засобом забезпечення конкурентної стійкості й конкурентоспроможності в умовах глобалізаційних викликів. |
| Література: | - 1. Arefieva, O.V., Arefiev, S.O., & Verpeka, A.O. (2019). Stratehichne upravlinnya orhanizatsiynoiu kul- turoiu pidpryyemstv pry rozvytku ta adaptatsiyi do zmin. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu. Ser. : Ekonomichni nauky, 6(141), 84-95. DOI: 10.30857/2413-0117.2019.6.8
- 2. Baldyniuk, A.H. (2017). Stratehiya upravlinnya zminamy v orhanizatsiyi. Ekonomika i suspilstvo, (10), 155-158.
- 3. Vyshnevska, K.V. (2018). Osoblyvosti otsinyuvannya adaptatsiyi za postindustrialnykh umov diyalnosti pidpryyemstva. Stratehiya ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny, (42), 58-70.
- 4. Voronkovd, K. (2009). Upravlinnya stratehichnymy zminamy shchodo innovatsiynoho rozvytku pidpryyemstva. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, (6), T.3
- 5. Haydey, O.O. (2012). Visnyk Berdyanskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, 3(19), 71-75 6. Yevtushenko, N.O. (2019). Osoblyvosti formuvannya struktury intelektualnoho kapitalu v systemi upravlinnya potentsialom konsaltynhovoyi kompaniyi. Ekonomichnyy prostir. Dnipro: PDABA, (143), 135-148. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/156-23
- 7. Yevtushenko, N.O., Drokina, N.I., & Savenko, N.V. (2020). Stratehichne upravlinnya konkurentospromozhnistyu pidpryyemstva: teoretychnyy aspekt. Ekonomichnyy prostir, (156), 129-135. https://doi.org/10.32782/2224-6282/156-23
- 8. Zlotnik, M., & Melnyk O. (2020). Stratehichne upravlinnya vprovadzhennyam pryntsypiv tsyrkulyarnoyi ekonomiky na vitchyznyanykh pidpryyemstvakh. Pidpryyemnytstvo ta innovatsiyi, (12), 112-119. https://doi.org/10.37320/2415-3583/12.19
- 9. Kralya, V. H. (2019). Stratehichni imperatyvy orhanizatsiynoho rozvytku adaptatsiynykh mekhanizmiv ahrarnykh pidpryyemstv v suchasnykh umovakh. Aktualni problemy innovatsiynoi ekonomiky, (1), 24-29.
- 10. Pylypenko, S. (2020). Stratehichne upravlinnya pidpryyemstvom na zasadakh kontseptsiyi staloho rozvytku. Ekonomika ta suspilstvo, (21). Retrieved from: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/33 https://doi.org/10.32782/2524-0072/2019-20-47
- 11. Ponomarov, O.S. (2015). Fenomen liderstva u prostori sotsialnykh. Teoriya i praktyka upravlinnya sotsialnymy systemamy, (3), 93-101.
- 12. Prokhorova, V.V. (2019). Innovatsiyni klastery yak orhanizatsiyno-ekonomichna osnova zabezpechennya stratehichnoho upravlinnya mashyno- budivnymy pidpryyemstvamy. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, 6(2), 115-124. https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-6-40
- 13. Shchukin, D.V. (2019). Metodolohichni aspekty stratehichnoho upravlinnya diyalnistyu promyslovoho pidpryyemstva. Ekonomika ta derzhava, (3), 144-148. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2019.3.144
- 14. Yakymenko-Tereshchenko, N.V., & Kozhurina, L.S. (2017). Adaptyvne upravlinnya pidpryyemstvom v suchasnykh umovakh: meta i mekhanizm realizatsiyi. Young Scientist, 6(46), 535-538.
- 15. Yanchenko, N.V. (2011). Stratehichni aspekty adaptyvnoho upravlinnya na pidpryyemstvakh zaliznychnoho transportu. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, (6), T.1, 44-47. 16. Arefieva, O., Polous, O., Arefiev, S., Tytykalo, V., Kwilinski, A. (2021). Managing sustainable development by human capital reproduction in the system of company’s organizational behavior. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. IOP Publish- ing, Vol. 628, No. 1, pp. 012039 https://doi.org/10.1088/1755-1315/628/1/012039
|
Архів