| Анотація: | Методологія дослідження. При проведенні дослідження було використано метод аналізу й синтезу – при з’ясуванні природи сучасних фінансових криз, метод групування – при визначенні видів фінансових криз, загального й особливого – для проведення диференціації між різними видами фінансових криз, економетричні методи – для кількісної оцінки рівня системного ризику у фінансовому секторі, який призводить до фінансової кризи. Результати. Надмірне зростання кредитування, що є головною причиною фінансових криз, відображається у недостатній капіталізації фінансового сектора. У статті подано короткий огляд теоретичних та емпіричних досліджень розвитку подій на ринках, що виникають внаслідок фінансових криз. Продемонстровано, що ринкові показники системного ризику, такі як SRISK, дозволяють відстежувати, як виникають і розвиваються системні ризики в режимі реального часу. Новизна. У цій роботі представлено кількісну оцінку рівня системного ризику в фінансовому секторі, який призводить до фінансової кризи. Модель ґрунтується на теорії, згідно з якою зменшення боргу матиме вплив на ціну, і чим більшою буде величина зменшення боргу, тим небезпечнішим коригування. У крайньому випадку реальна економіка обмежує доступ до кредитів, оскільки у фінансовому секторі відбувається зниження ціни на фінансові активи, і у такий спосіб ендогенно породжує фінансову кризу. Практична значущість. В економетричній системі існує зв’язок між SRISK і серйозністю настання фінансової кризи для групи розвинених країн. Стаття зосереджена на фінансових кризах, що характеризуються нестабільністю пропозиції кредитів, нижня межа яких може бути пов’язаний з різними факторами. Звіт про ймовірність фінансової кризи надається в режимі реального часу за ознакою надмірного зростання кредитування. Дослідження показує важливу роль транскордонного зовнішнього ефекту фінансової некапіталізації. |
| Література: | - 1. Reinhart, C.M., and Rogoff, K.S. (2009). The Aftermath of Financial Crises. American Economic Review, Vol. 99, pp. 466-472. https://doi.org/10.1257/aer.99.2.466
- 2. Romer, C.D., and Romer, D.H. (2017). New evidence on the impact of financial crises in advanced countries. Am. Econ. Rev. 107, 3072-3118. https://doi.org/10.1257/aer.20150320
- 3. Jordà, O., Schularick, M., and Taylor, A.M. (2011). Financial Crises, Credit Booms, and External Imbalances: 140 Years of Lessons. IMF Economic Review, Palgrave Macmillan, vol. 59(2), pages 340-378, June. https://doi.org/10.1057/imfer.2011.8
- 4. Laeven, L., and Valencia, F. (2013). Systemic Banking Crises. S. Claessens, M. A. Kose, L. Laeven, and F. Valencia, eds. Financial Crises: Causes, Consequences, and Policy Responses, forthcoming, IMF.
- 5. Claessens, S., Kose, M.A., and Terrones, M.E. (2009). What Happens during Recessions, Crunches and Busts? Economic Policy, Vol. 60, pp. 653-700. https://doi.org/10.1111/j.1468-0327.2009.00231.x
- 6. Furceri, D., and Zdzienicka, A. (2012). How Costly Are Debt Crises? Journal of International Money and Finance, Vol. 31, No. 4, pp. 726-742. https://doi.org/10.1016/j.jimonfin.2012.01.012
- 7. Hutchison, M.M., and Noy, I. (2006). Sudden Stops and the Mexican Wave: Currency Crises, Capital Flow Reversals and Output Loss in Emerging Markets. Journal of Development Economics, Vol. 79, pp. 225-248. https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2004.12.002
- 8. Engle, R.F. (2016). Dynamic conditional beta. J. Financ. Econom. 14, 643-667. https://doi.org/10.1093/jjfinec/nbw006
- 9. Englea, R., and Ruanb, T. (2019). Stern School of Business, New York University, New York, NY 10012; and bNUS Business School, National University of Singapore, Singapore 119245.
- 10. Adrian, T., and Brunnermeier, M.K. (2016). CoVaR. Am. Econ. Rev. 106, 1705-1741. https://doi.org/10.1257/aer.20120555
|
Архів