| Анотація: | Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів теорії систем в її структурно-функціональній версії – для дослідження структури суспільної системи як підґрунтя розуміння сутності й структури інституціонального середовища; концепції логічного й історичного – при дослідженні процесу трансформації елементів суспільної системи в період постіндустріалізму, а також при встановленні взаємозв’язків між інноваційною та економічною системами суспільства; метод класифікацій – при виділенні основних структурних елементів суспільної системи; наукової абстракції – при формулюванні сутності категорії «інституціональне середовище». Результати. Встановлено, що в сучасній науковій літературі відсутній єдиний підхід щодо сутності та структури інституціонального середовища. Доведено, що визначення структури інституціонального середовища на основі виділення основних функцій і ролі кожного з її елементів дозволяє надати сутнісну характеристику даного поняття. Встановлено, що основними елементами інституціонального середовища виступають соціокультурна система, економічна система, політико-правова система, соціальна система, система природокористування, а також інноваційна система з трьома своїми підсистемами: знаннєвою, інформаційно-комунікаційною та інноваційно-технологічною. Показано, що кожна з перелічених систем відіграє свою особливу роль в суспільній системі та має в своєму розпорядженні свій власний набір інститутів. Новизна. На основі виділення ключових параметрів інноваційної системи – її специфічних суб’єктів, унікальних функцій, оригінальних механізмів та ресурсів саморозвитку, а також її специфічних інститутів і організацій вдалося виділити інноваційну систему в окремий елемент суспільства та відділити її від економічної системи. Аналіз структури інституціонального середовища дозволив сформулювати сутність даної категорії як сукупності основних економічних, політико-правових, соціальних, соціокультурних, екологічних та інноваційних інститутів, тобто формальних і неформальних правил, норм, процедур, обмежень, переконань та звичаїв, що пролягають в ціннісно-когнітивній, нормативно-правовій та регуляторній площині, та які в спільній взаємодії визначають вектор соціально-економічного розвитку суспільства. Практична значущість. Функціональне визначення елементів інституціонального середовища й розмежування сфер їхньої компетенції розробити дієві механізми впливу на забезпечення цілей розвитку за допомогою специфічних інститутів та механізмів, що кожен елемент інституціонального середовища має в своєму розпорядженні. |
| Література: | - 1. North, D. (1986). Institutions, economic growth, and freedom: An historical introduction. Washington Univ., St. Louis.
- 2. North, D.C. (1991). Institutions. Journal of Economic Perspectives, 5 (1), 97-112. https://doi.org/10.1257/jep.5.1.97
- 3. Scott, W.R. (1995). Institutions and Organizations. Sage Publications, Inc., Thousand Oaks. https://doi.org/10.1177/017084069601700309
- 4. DiMaggio, P.J. (1983). State expansion and the structuration of organizational fields. In Organizational Theory and Public Policy, ed. R. Hall, R. Quinn. Beverly Hills: Sage.
- 5. DiMaggio, P.J., Powell, W.W. (1991). Introduction. In W.W. Powell, P.J. DiMaggio (Eds.). The new institutionalism in organizational analysis (pp. 1-38). Chicago: University of Chicago Press.
- 6. Meyer, J., Rowan, B. (1977). Institutionalized organizations: Formal structure as myth and ceremony. American Journal of Sociology, 87, 340-363. https://doi.org/10.1086/226550
- 7. Fedorova, N.Ye. (2024). Analiz pidkhodiv shchodo sutnisnoho napovnennia kategoriyi «instytut-sionalne seredovyshche Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, Ser. «Ekonomichni nauky», 50, 5-11. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2024-50-1.
- 8. Parsons, T. (1971). The System of Modern Societies. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. https://doi.org/10.1093/sf/51.1.104
- 9. Bertalanffy, L. (1973). General System Theo- ry. N.Y. : G. Brazillier. https://doi.org/10.2307/1573450
- 10. Varenko, V.M., Bratus, I.V., Doroshen- ko, V.S., Smolnykov, Yu.B., & Yurchenko, V.O. (2013). Systemnyi analiz informatsiynykh protsesiv. Kyiv: Universytet «Ukraina».
- 11. Freeman, C. (1987). Technology Policy and Economic Performance: Lesson from Japan. Pinter Publisher.
- 12. Freeman, C. and Soete, L. (eds.) (1987). Technical change and full employment. Oxford, Basil Blackwell.
- 13. Freeman, C. (1995). The national system of innovation in historical perspective. Cambridge Journal of Economics, 19, 5-24. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.cje.a035309
- 14. Freeman, C. (1995/2019). History, co-evolution and economic growth. IIASA Working Paper 95-76. IIASA, Laxenburg now in ICC.
- 15. Lundvall, B-Å. (1988). Innovation as an Interactive Process: From User-producer Interaction to the National System of Innovation, in G. Dosi, C. Freeman, R. Nelson, G. Silverberg, L. Soete (eds.). Technical Change and Economic Theory. London and New York: Pinter Publisher, 349-369.
- 16. Lundvall, B-Å. (1992a, Ed.). National Systems of Innovation. Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. Pinter Publisher.
- 17. Lundvall, B-Å. (2007). Innovation System Research and Policy. Where it came from and where it might go. Globelics Working Paper Series 2007-01, Globelics, Global Network for Economics of Learning, Innovation, and Competence Building Systems, Aalborg University, Department of Business and Management.
- 18. Nelson, R. (1988). Institutions Supporting Technical Change in the United States, in G. Dosi, C. Freeman, R. Nelson, G. Silverberg, L. Soete (eds.), Technical Change and Economic Theory. London and New York: Pinter Publisher, 312-329.
- 19. Nelson, R. (1992). National Innovation Systems: A Retrospective on a Study. Industrial and Corporate Change, 1, (2), 347-374. https://doi.org/10.1093/icc/1.2.347
- 20. Nelson, R. (eds.) (1993). National Innovation Systems: a comparative analysis. New York: Oxford University Press. https://doi.org/10.1016/s0737-6782(95)90054-3
- 21. Nelson, R. (2009). National Innovation Systems: A Comparative Analysis. University of Illinois at Urbana-Champaign's Academy for Entrepreneurial Leadership. Historical Research Reference in Entrepreneurship Posted, 4. Columbia University, School of In- ternational & Public Affairs (SIPA).
- 22. List, F. (1841). The National System of Political Economy, English Edition (1904). London: Longman.
- 23. Surmin, Yu.P. (2003). Teoriia sistem i sistemnyi analiz. Kyiv: MAUP.
- 24. Pylypenko, Yu.I. (2010). Tekhnolohichna struktura natsionalnoi ekonomiky: teoriia, praktyka ta rehuliuvannia. Dnipropetrovsk: Natsionalnyi hirnychyi universytet.
- 25. Rosenberg, N. (1972). Technology and American Economic Growth. Harper & Row. https://doi.org/10.2307/3113274
- 26. Dosi, G., Freeman, C. and Fabiani, S. (1994). The Process of Economic Development: Introducing Some Stylized Facts and Theories on Technologies, Firms and Institutions. Industrial and Corporate Change, 3(1), 1-45. https://doi.org/10.1093/icc/3.1.1.
- 27. Perez, C. (2002). Technological Revolutions and Financial Capital: The Dynamics of Bubbles and Golden Ages. London: Elgar. https://doi.org/10.4337/9781781005323
- 28. Schumpeter, J.A. (1911). The Theory of Economic Development. Harvard University Press, Cambridge.
- 29. Lijster, Th., ed. (2018). The Future of the New: Artistic Innovation in Times of Social Acceleration. Arts in society. Valiz.
- 30. Tymochko, N.O. (2005). Ekonomichna istoriya Ukrayiny. Kyiv: KNEU.
- 31. Solow, R.M. (1957) Technical Change and the Aggregate Production Function. Review of Economics and Statistics, 39, 312-320. https://doi.org/10.2307/1926047
|
Архів