| Анотація: | Методологія дослідження. У дослідженні використано системний підхід для аналізу механізмів забезпечення фінансової безпеки суб’єктів господарювання. Для оцінки міжнародного досвіду застосовано методи порівняльного аналізу, що дозволило ідентифікувати ключові особливості програм державної підтримки у Європейському Союзі, США, Японії та Південній Кореї. Проведено моделювання адаптації цих практик до українських умов із урахуванням специфіки економічної структури країни. Використано метод контент – аналізу для вивчення наукових публікацій, офіційних звітів та даних міжнародних організацій, а також експертних оцінок ефективності запропонованих інструментів державної підтримки. Обґрунтування практичних рекомендацій здійснено на основі інтерпретації отриманих результатів у контексті впровадження цифрових технологій. Результати. Встановлено, що інтеграція цифрових технологій, таких як блокчейн, є ключовою для підвищення прозорості та ефективності державної підтримки. Виділено перспективи державно – приватного партнерства для інвестицій у стратегічні галузі, включаючи зеленої економіки та цифрову промисловість. Виявлено необхідність розширення програм грантів та субсидій для інноваційних стартапів, особливо у високотехнологічних сферах. Обґрунтовано доцільність створення національної платформи управління кризовою підтримкою бізнесу. Результати демонструють, що комплексний підхід, адаптований до сучасних викликів, сприятиме зміцненню фінансової безпеки підприємств. Новизна Запропоновано моделі інтеграції міжнародного досвіду з урахуванням цифрових змін, включаючи використання блокчейн–рішень для прозорого моніторингу фінансових потоків, адаптацію програм кризового фінансування та підтримку інноваційного бізнесу через субсидії. Оригінальність дослідження полягає у синтезі традиційних та сучасних підходів до управління фінансовою безпекою з акцентом на кризові умови. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення державної політики України у сфері підтримки бізнесу, зокрема у періоди економічної нестабільності та післявоєнного відновлення. Рекомендації сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності підприємств, їх адаптації до глобальних викликів та мінімізації фінансових ризиків. |
| Література: | - 1. Demianyshyn, V.H., Lobodina, Z.M., Horyn, V.P., & Demianyshyn, V.V. (2023). Metodolohichni pidkhody do doslidzhennia derzhavnykh finansovykh resursiv ta finansovoyi bezpeky subiektiv hospodaryuvannia v umovakh reformuvannia upravlinnia publichnymy finansamy. Svit finansiv, (1), 31-47. DOI: 10.35774/sf2023.01.031
- 2. Vasyliev, A., & Halenko, V. (2022). Finansova bezpeka ahrarnykh pidpryiemstv Ukrainy v umovakh pravovoho rezhymu voiennoho stanu. Ekonomika ta suspilstvo, (45). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-63
- 3. Shopska, Yu. (2023). Ryzyky ta zahrozy poslablennia finansovoi bezpeky sektora maloho pidpryiemnytstva v umovakh nestabilnosti: aspekt polityky rehuliuvannia. Development Service Industry Management, (4), 42-47. https://doi.org/10.31891/dsim-2023-4(6)
- 4. Kunytska-Iliash, M.V. (2022). Derzhavna polityka zabezpechennia rozvytku ta bezpeky priorytetnykh haluzei natsionalnoi ekonomiky Ukrainy: analiz stratehii i prohram. Innovation and Sustainability, 3(24). https://doi.org/10.31649/ins.2022.3.72.78
- 5. Burdin, M.Yu. (2023). Zabezpechennia stabilnosti pidpryiemnytskoi diialnosti yak umova zabezpechennia finansovoi bezpeky v umovakh voiennoho stanu. Aktualni pytannia finansovoi bezpeky. Proceedings from MIIM ‘23 Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Aktualni pytannia finansovoi bezpeky». (m. Vinnytsia, 27 bereznia, 2023). (pp. 34-37). Vinnytsia: KhNUVS.
- 6. Fedets, A.V. (2023). Derzhavna sotsialno-ekonomichna polityka u sferi finansovoyi bezpeky v konteksti stabilizatsiyi: faktory suspilnykh vyklykiv ta zahroz. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadkoho,. Ser. Publichne upravlinnia ta administruvannia. T. 34(73), (3), 79-84. DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2023.3/13
- 7. Hufbauer, G.C., & Jung, E. (2020). What's new in economic sanctions?. European Economic Review, 2020. https://doi.org/10.1016/j.euroecorev.2020.103572
- 8. Lippert, B., Perthes, V. (2020). Strategic rivalry between the United States and China: Causes, trajectories, and implications for Europe. SWP Research Pape. Retrieved from https://www.Strategic_rivalry_between_United_States.pdf?sequence=1&isAllowed=y
- 9. Jackson J.K., Weiss M.A., Schwarzenberg A.B., & Nelson R.M. Global economic effects of COVID-19: In brief. Congressional Research Service, 2020. Retrieved from https://www.everycrsreport.com/files/20200313_R46270_14d1cbe22a876a66147960da61e6f6bc39548dc6.pdf
- 10. Shaw R., Kim Y., & Hua J. Governance, technology and citizen behavior in pandemic: Lessons from COVID-19 in East Asia. Progress in Disaster Science.2020. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2590061720300272
- 11. Hemmert, M., Cross, A.R., Cheng, Y., & Kim, J.J. The distinctiveness and diversity of entrepreneurial ecosystems in China, Japan, and South Korea: an exploratory analysis. Asian Business & Management,2019 Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1057/s41291-019-00070-6
- 12. Sohn, Y. (2019). South Korea under the United States-China rivalry: dynamics of the economic-security nexus in trade policymaking. The Pacific Review. https://doi.org/10.1080/09512748.2019.1617770
|
Архів