Економічний вісник НГУ

 

ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.341.1:001.895(474)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.085
Мова статті:Українська
Сторінки:85-94
Заголовок:Формування інституційного середовища постіндустріальних трансформацій: досвід країн Балтії
Автори:Прушківська Е. В., Національний університет біоресурсів і природокористування України,
Лазнева І. О., Національний університет «Запорізька політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. У процесі наукового дослідження застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: узагальнення та наукового абстрагування – для уточнення сутності постіндустріальних трансформацій та дефініції інституційного середовища; системного аналізу – при дослідженні взаємозв’язків між інституційною модернізацією та сучасними технологічними змінами; структурно-функціонального аналізу – для ідентифікації ключових сегментів інноваційної екосистеми; порівняльного та статистичного аналізу – при оцінці моделей розвитку країн Балтії та їхніх інноваційних індикаторів (витрати на R&D, динаміка стартап-сектору, рівень цифровізації); індукції та дедукції – для формування теоретичних узагальнень та концептуальних висновків дослідження. Результати. Розкрито сутність постіндустріальних трансформацій у контексті глобальних технологічних зрушень та обґрунтовано роль інституційного середовища як фундаментального чинника інноваційного поступу. Доведено, що сучасні трансформаційні процеси, на відміну від класичних моделей, відбуваються під критичним впливом проривних технологій та тотальної цифровізації, що трансформує структуру виробництва та механізми економічної взаємодії. На основі аналізу досвіду країн Балтії виявлено, що лібералізація економіки, реформа публічного управління та євроінтеграція забезпечили формування прозорого середовища для розвитку технологічного підприємництва. Встановлено, що успішність балтійських інноваційних екосистем ґрунтується на синергії державної підтримки R&D та активного стимулювання стартап-інфраструктури. Ідентифіковано диференціацію національних моделей розвитку: лідерство Естонії у сфері цифрового самоврядування, спеціалізацію Литви на фінансових технологіях та акцент Латвії на розбудові інноваційної інфраструктури. Підтверджено, що поєднання інституційної модернізації, інновацій та технологічних змін забезпечує перехід до нової постіндустріальної моделі, яка передбачає не тотальне витіснення індустріального сектору, а його глибоку технологічну модернізацію та інтелектуалізацію. Новизна. Обґрунтовано концептуальний підхід до трактування постіндустріальних трансформацій як системного результату взаємодії інституційного середовища, інноваційної екосистеми та проривних технологій. Розроблено авторську концептуальну модель, що розкриває причинно-наслідковий механізм між реалізацією інституційних реформ, інтенсифікацією інновацій та глибокою структурною модернізацією національної економіки в умовах Індустрії 4.0 та глобальних технологічних змін. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні державної політики інноваційного розвитку, удосконаленні інституційного середовища та розробці стратегій постіндустріальних трансформацій національних економік. Отримані висновки є корисними для наукових досліджень, освітнього процесу, а також для адаптації досвіду країн Балтії для України в умовах структурної модернізації та повоєнної відбудови. 
Ключові слова:Інституціональне середовище, Постіндустріальні трансформації, Проривні технології, Інновації, Технологічні зміни, Країни Балтії, Цифровізація, Інноваційна екосистема, Економіка знань, Індустрія 4.0, Індустрія 4.0
Файл статті:EV20261_085-094.pdf
Література:
  • 1. Bell, D. (1973). The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting. New York: Basic Books.
  • 2. Douglass, C. North. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance Cambridge; New York: Cambridge University Press.
  • 3. Adzhemohlu, Daron, & Robinson, Dzheims. (2016). Chomu natsii zanepadaiut? Pokhodzhennia vlady, bahatstva i bidnosti. Kyiv: Nash Format.
  • 4. Perez, C. (2002).Technological Revolutions and Financial Capital: The Dynamics of Bubbles and Golden Ages. Cheltenham: Edward Elgar.
  • 5. Kattel, R., & Mergel, I. (2018). Estonias digital transformation: Mission mystique and the hiding hand. UCL Institute for Innovation and Public Purpose Work- ing Paper Series. Retrieved from https://www.ucl.ac.uk/bartlett/sites/bartlett/files/iipp-wp-2018-09_estonias_digital_transformation.pdf.
  • 6. Freeman, C. (1987). Technology, Policy, and Economic Performance: Lessons from Japan. London: Pinter Publishers.
  • 7. Lundvall, B. -Å. (1992). National Systems of Innovation: Toward a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Pinter Publishers.
  • 8. Menshikov, V., & Ruža, O., & Semeneca, J. (2024). Start-up ecosystems: the experience of Latvia, Lithuania, Estonia. Entrepreneurship and Sustainability, Issues. Vol. 11, (4), 387-405. DOI: https://doi.org/10.9770/jesi.2024.11.4(24).
  • 9. Halchynskyi, A.S. (2006). Hlobalni transformatsii: kontseptualni alternatyvy: metodolohichni aspekty. Instytut stratehichnykh otsinok. Kyiv: Lybid.
  • 10. Hrytsenko, A.A. (Ed.). (2008): Instytutsiina arkhitektonika ta dynamika ekonomichnykh peretvoren. Kyiv: Fort.
  • 11. Shynkaruk, L.V. (Ed.). (2015). Strukturni transformatsii v ekonomitsi Ukrainy: dynamika, superechnosti ta vplyv na ekonomichnyi rozvytok. DU «In-t ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy». Kyiv.
  • 12. Hrazhevska, N.I. (2008). Ekonomichni systemy epokhy hlobalnykh zmin. Kyiv: Znannia.
  • 13. Pylypenko, Yu.I. (2009). Tekhnolohichna struktura natsionalnoi ekonomiky Ukrainy ta stratehiia yii reformuvannia. Ekonomika i derzhava, Vypusk 12, 22-24.
  • 14. Pylypenko, H.M., & Fedorova, N.Ye. (2020). Nauka yak faktor sotsialno-ekonomichnoho rozvytku suspilstva. Dnipro: NTU «DP».
  • 15. Filipenko, A.S. (2007). Hlobalni formy ekonomichnoho rozvytku: istoriia i suchasnist. Kyiv : Znannia.
  • 16. Herasymenko, A.H. (2014). Rynkova vlada: dzherela, masshtaby, naslidky. Kyiv: KNTEU/
  • 17. Tõnismann, T. (2019). Paths of Baltic States public research funding 1989-2010: Between institutional heritage and internationalisation. Science and Public Policy, Vol. 46, Issue 3, 391-403. DOI: https://doi.org/10.1093/scipol/scy066.
  • 18. Digital Decade Country Report 2024: Lithua- nia, Latvia, Estonia. European Commission: official website. 2024. Retrieved from digital- strategy.ec.europa.eu
  • 19. Digital Decade Country Report 2024: Estonia. European Commission: official website. Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/factpages/estonia-2024-digital-decade-country-report
  • 20. Digital Decade Country Report 2024: Lithuania. European Commission: official website. Retrieved from digital-strategy.ec.europa.eu
  • 21. Global Innovation Index 2024: Unlocking the Promise of Social Entrepreneurship . World Intellectual Property Organization. Geneva: WIPO, 2024.
  • 22. Research and development expenditure (% of GDP) - Estonia, Latvia, Lithuania. The World Bank: Data. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS
  • 23. R&D expenditure in the Baltic States in 2024. Eurostat: Statistics Explained. Retrieved from ec.europa.eu