Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №4 (80)
Рубрика:Маркетинг
УДК:658.7
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/80.057
Мова статті:Українська
Сторінки:57-63
Заголовок:Маркетингові інструменти стратегічного розвитку транспортно-логістичних підприємств в епоху цифровізації
Автори:Шкуренко О. В., Державний університет інфраструктури та технологій,
Корнійко Я. Р., Державний університет інфраструктури та технологій
Анотація:Методологія дослідження. Для досягнення окресленої мети використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, а саме: системного підходу –при формуванні системи маркетингового забезпечення взаємодії елементів створення та просування логістичного продукту; аналізу й синтезу – при виокремленні маркетингових інструментів, що впливають на стратегічний розвиток транспортно-логістичних підприємств, графоаналітичний – для візуалізації отриманих результатів дослідження. Результати. У статті обґрунтовано, що використання сучасного маркетингового інструментарію в умовах цифровізації економіки сприяє забезпеченню довгострокових відносин з клієнтами транспортно-логістичних підприємств. Визначено, що роль сучасного маркетингу в умовах четвертої хвилі технологічної революції різко змінилася: наразі він застосовується не тільки під час створення бізнесу та забезпечення його позитивного сприйняття, але й для побудови цілісного іміджу динамічного бренду, що постійно розвивається. Проаналізовано традиційний та інтернет-маркетинг з позиції ефективності його використання для логістичної сфери діяльності з метою залучення нових клієнтів. Доведено, що digital-маркетинг є одним із найефективніших маркетингових інструментів у цифровому середовищі, який дозволяє забезпечити позиціонування компанії та продукту, довгостроковий стабільний розвиток у майбутньому, конкурентні переваги, популяризацію товару. Узагальнено тренди Digital-маркетингу для стратегічного розвитку транспортно-логістичних підприємств, використання яких дозволить просувати логістичні послуги та розширити цільову аудиторію. Запропоновано алгоритм послідовності дій для транспортно-логістичних підприємств щодо використання маркетингового інструментарію. Новизна. Обґрунтовано та сформовано систему маркетингового забезпечення взаємодії елементів створення та просування логістичного продукту, систематизовано тренди digitalмаркетингу для стратегічного розвитку транспортно-логістичних підприємств, що дозволить обійняти конкурентні позиції в сегменті логістичних послуг. Практична значущість. Одержані результати можуть бути використані при розробленні стратегії розвитку транспортно-логістичних підприємств в частині просування логістичного продукту та розширення цільової аудиторії. 
Ключові слова:Маркетингові інструменти, Стратегія, Розвиток, Підприємство, Забезпечення, Клієнт, Транспортно-логістичне підприємство, Логістичний продукт, Цифровізація, Цифрові технології
Файл статті:EV20224_057-063.pdf
Література:
  • 1. Stavska, Ju.V. (2019). Marketynghovi instrumenty ta jikh vplyv na stabilizatsiiu ekonomichnoho stanu pidpryiemstva. Elektronne naukove fakhove vydannia z ekonomichnykh nauk «Modern Economics», (13), 227-232. https://modecon.mnau.edu.ua | ISSN 2521-6392 https://doi.org/10.31521/modecon.V13(2019)-35
  • 2. Piletska, S.T., & Petrovska, S.V. (2020). Instrumenty marketynhu v antykryzovomu upravlinni. Ekonomichnyy visnyk Donbasu, 2(60), 158-164. DOI: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-158-164
  • 3. Stadnyk, V., Yokhna, V., & Khrushch, V. (2022). Informatsiyne zabezpechennia stratehichnoho marketynhu dlia realizatsii potentsialu rozvytku torhov- elnykh pidpryiemstv v umovakh bezpekovykh vyklykiv. Modeling the development of the economic systems, (3), 173-181. URL: https://doi.org/10.31891/mdes/2022-5-25.
  • 4. Ponomarenko, I. (2021). Osoblyvosti formuvannia marketynhovykh komunikatsiy v umovakh tsyfrovizatsii. Tavriyskyy naukovyy visnyk, Ser. : Ekonomika, (7), 91-96. https://doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.11.
  • 5. Khaminich, S.Yu., Sokol, P.M., & Babich, A.D. (2019). Digital-marketynh yak suchasnyy zasib prosuvannia tovariv ta posluh. Derzhava ta reghiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, (6),
  • 45-50. doi.org/10.32840/1814-1161/2019-6-9
  • 6. Belova, T.H., & Voytovych, N.Yu. (2019). Suchasni trendy u marketynhovomu seredovyshchi pidpryiemstva. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ser. : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. Issue 23, 16-19.
  • 7. Rays, El., & Traut, Dzhek (2019). Marketynhovi viyny. V. Stelmakh (Trans.). Kharkiv: Vydavnytstvo «Ranok»: Fabula.
  • 8. Humenna, O.V. (2016). Suchasni instrumenty tsyfrovoho marketynhu v systemi intehrovanykh marketynhovykh komunikatsiy. Naukovi zapysky NaUKMA, Ekonomichni nauky, T. 1, Issue 1, 48-53.
  • 9. Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu. Retrieved from https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html .
  • 10. Industriia 4.0 v Ukraini Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/01/02/ukrainska-strategiya-industrii-4-0-7-napriankiv-rozvutku/
  • 11. Marketynh-2023: yaki holovni trendy nastupnoho roku Retrieved from https://rau.ua/novyni/marketing-2023//
  • 12. Digital-marketynh yak priorytetnyy napriamok u rozvytku biznesu u 2021-2022 rokakh Retrieved from https://interfax.com.ua/news/press-release/789292.html/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.