Анотація: | Методологія дослідження. З використанням загальнотеоретичних (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та спеціальних (систематизації, абстрагування, декомпозиції) методів наукового пізнання в статті досліджено теоретичні засади цифрової економіки та здійснено критичний всебічний аналіз та систематизацію наукових і практичних підходів до трактування сутності цифрової економіки та процесів її цифровізації. Результати. Упорядковано основні переваги процесу цифровізації економіки та соціально-економічних процесів у порівнянні з традиційним ринком. Виявлено першоджерела наукового зародження теорії цифрової економіки та цифровізації в зарубіжних країнах. Визначено основні наукові праці, автори яких піднімали питання необхідності трансформації економіки в економіку цифрового типу. Розглянуто сучасні загальноприйняті трактування цифрової економіки різними зарубіжними державними інституціями в контексті прийняття концепцій та програм цифровізації економіки та соціально-економічних процесів. Виокремлено основні компоненти економіки цифрового типу: інфраструктурне забезпечення електронного бізнесу (e-business infrastructure), електронний бізнес (e-business) та електронна торгівля (e-commerce). Визначено драйвери цифрової трансформації в економіці: Інтернет речей, великі данні, штучний інтелект, технологія блок-чейн. Систематизовано та проаналізовано підходи до трактування сутності цифрової економіки зарубіжними та вітчизняними науковцями. Новизна. Обґрунтовано взаємозв’язок цифрової економіки та нового технологічного укладу (устрою) – четвертої індустріальної (промислової) революції на базі інформаційних систем і технології та баз знань. Запропоновано власне визначення цифрової економіки із здійсненням акценту на комплексність даного поняття і явища. Практична значущість. Окреслено особливості цифрової економіки та її прояви на тлі розгортання четвертої індустріальної (промислової) революції на базі інформаційних технологій та баз знань. Проаналізовано вітчизняний досвід розгортання та нормативно-правового забезпечення трансформації економіки в економіку цифрового типу. |
Література: | - 1. Tapscott, D. (1997). The digital Economy: promise and peril in the age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill. 265 p.
- 2. Negroponte, N. (1995). Being Digital. NY: Knopf. 256 p.
- 3. US Department of Commerce. (1999). Falling Through the Net: Defining the Digital Divide. Washington, DC: US Government Printing Office.
- 4. Brynjolfsson, E., & Kahin, B. (Eds.). (2000). Understanding the Digital Economy. doi:10.7551/mit- press/6986.001.0001.
- 5. Fu, F., Liu, L., & Wang, L. (2008). Empirical analysis of online social networks in the age of Web 2.0. Physica A: Statistical Mechanics and Its Applications,
- 387(2-3), 675-684. doi:10.1016/j.physa.2007.10.006
- 6. Drucker, P. F. (1970). The Age of Discontinuity. Guidelines to Our Changing Society. Population (French Edition), 25(1), 171. doi:10.2307/1529579
- 7. Bell, D. (1973). The Coming of Post-Industrial Society. New York: Basic Books Inc.
- 8. EAEU Digital Agenda 2025: prospects and recommendations. Retrieved from http://www.eurasian commission.org/ru/act/dmi/Pages/digital_agenda.aspx
- 9. Department of Broadband, Communications and the Digital Economy of Government of Australia. Retrieved from https://www.aph.gov.au/Parliamentary_ Business/Senate_Estimates/ecactte/estimates/supp0809/b cde/index
- 10. Cabinet of the United Kingdom. Retrieved from https://www.gov.uk/government/ publications/uk- digital-strategy
- 11. BCS, The Chartered Institute for IT. Retrieved from https://www.bcs.org/
- 12. European Parliament. Retrieved from http://www.euro parl.europa.eu/portal/en
- 13. Economist Intelligence Unit. Retrieved from http://www.eiu.com/home.aspx
- 14. Organization for Economic Co-operation and Development. Retrieved from https://www.oecd.org/
- 15. Information Economy Report 2012. UNCTAD.
- 142 p.
- 16. Schwab, K. (2018). The Fourth Industrial Revolution public community. Tạp Chí Nghiên Cứu Dân Tộc, (23). doi:10.25073/0866-773x/97 Retrieved from https://www.weforum.org/about/the-fourth-industrial- revolution-by-klaus-schwab
- 17. Tapscott, D. (1997). The digital Economy: promise and peril in the age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill.
- 18. Lane, N. (1999). Information Systems Fron- tiers, 1(3), 317-320. doi:10.1023/a:1010010630396.
- 19. The Future of Businesses and Jobs in Asia Pacific’s Digital Economy. Retrieved from https://www.cognizant.com/whitepapers/the-work-ahead- the-future-of-business-and-jobs-in-asia-pacifics-digital- economy-codex2255.pdf
- 20. Dahlman, C., Mealy, S., & Wermelinger, M. (2016). Harnessing the Digital Economy for Developing Countries. OECD. Paris. Retrieved from http://www.oecdilibrary.org/docserver/download/4adffb2
- 4-en.pdf
- 21. Koliadenko, S.V. (2016). Tsyfrova ekonomika: peredumovy ta etapy stanovlennia v Ukraini i u sviti. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky, (6). 105-112.
- 22. Veretiuk, S.M., & Pilinskyy, V.V. (2016). Vyznachennia priorytetnykh napriamkiv rozvytku tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini. Naukovi zapysky Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu zviazku, (2),
- 51-58.
- 23. Kit, L.Z. (2014). Evoliutsiia merezhevoi ekonomiky. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho uni- versytetu. Ekonomichni nauky, (3), 187-194.
- 24. Dannikov, O.V., & Sichkarenko, K.O. (2018). Kontseptualni zasady tsyfrovizatsii ekonomiky Ukrainy. Infrastruktura runku, (17), 73-79.
- 25. OECD Digital Economy Outlook 2015, 2016,
- 2017. OECD Publishing, Paris. Retrieved from https://espas.secure.europarl.europa.eu/orbis/sites/default /files/ generated/document/en/9317011e.pdf
- 26. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-
- 2018-%D1%80
|