| Випуски | Рубрики | Автори | Ключові слова |
Стаття
| Випуск: | 2021 №4 (76) |
| Рубрика: | Менеджмент |
| УДК: | 65.658 |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ebdut/76.099 |
| Мова статті: | Українська |
| Сторінки: | 99-105 |
| Заголовок: | Еволюція вербальних інструментів управлінської комунікації в контексті концепції диглосії |
| Автори: | Бардась А. В., НТУ «Дніпровська політехніка», Богач К. С., НТУ «Дніпровська політехніка», Дудник А. В., НТУ «Дніпровська політехніка», Казимиренко О. В., НТУ «Дніпровська політехніка» |
| Анотація: | Методологія дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були використані такі методи дослідження: соціолінгвістичні – анкетування, інтерв’ювання, спостереження – для збирання інформації; загальнонаукові – індукція, дедукція, аналіз, синтез – для обробки зібраних даних; методи кількісного підрахунку – задля опрацювання результатів опитування. Під час дослідження респондентам було поставлено запитання, що стосувалися трьох тематичних блоків, подальший аналіз яких дав змогу отримати уявлення про сприйняття української мови як засобу комунікації у спілкуванні, навчанні та діловій діяльності. Результати. Були визначені позиції української та російської мов з точки зору їх сприйняття в українському суспільстві та застосування в організаціях різної форми власності. Зроблено спробу оцінити статус української, російської та англійської мов з позицій диглосії та відповідно до класифікації Фішмана. Відзначено зростання соціального статусу української мови за роки незалежності, а також посилення позицій англійської мови з точки зору привабливості для носіїв у порівнянні з російською мовою. Новизна. В ході дослідження української мови як інтеграційного та комунікаційного інструменту в управлінні організаціями та вивчення суспільної думки, щодо найбільш бажаної мови для спілкування, навчання та професійного розвитку було проведено опитування та отримано 1007 відповідей респондентів. Цільова аудиторія визначалася таким чином, щоб вибірка була репрезентативною та об’єктивно представляла параметри генеральної сукупності (великі промислові міста Дніпропетровської області). Практична значущість. Одержані результати було використано для розроблення рекомендацій щодо стратегії розвитку комунікаційної політики всередині українських організацій різної форми власності. |
| Ключові слова: | Менеджмент, Комунікації, Диґлосія в організаціях, Білінгвізм, Глобалізація, Мовні інструменти, Управління |
| Файл статті: | EV20214_099-105.pdf |
| Література: |
|
Архів